Студентські наукові гуртки – одна з форм наукової діяльності студентів, що спрямована на розширення їх наукового потенціалу й формування навичок науково-дослідної діяльності.
1. Соціально-політичні студії (керівник канд. політ.н. Заславська О.О.)
Метою роботи гуртка є дослідження суспільства як цілісної системи, виявлення законів взаємодії соціальних груп та інститутів; аналіз проблем політичних відносин і процесів, політичної культури, політичних систем і режимів, політичних партій та суспільно-політичних рухів, класів, соціальних груп, кланів, еліт; вивчення форм їхньої діяльності, методів боротьби за владу тощо.
2. Проблеми формування правової та політичної культури українського суспільства (керівник канд. філос. н. Ювсечко Я.В.)
В межах роботи гуртка досліджуються проблеми формування правової та політичної культури й особливості правосвідомості громадян України, аналізуються актуальні питання, пов’язані з правовою культурою в Україні та за її межами й вивчається її вплив на соціально-політичні процеси.
3. Історико-політологічні дослідження (керівник д-р психол. н. Посвістак О.А.)
В межах роботи гуртка студенти здійснюють наукові дослідження закономірностей і тенденцій історичного розвитку політичних структур; оціннють ефективності політичних стратегій минулого; аналізують різні політичні системи та їх елементи з точки зору історичної ретроспективи та потреб сучасної політичної ситуації.
- Протоколи засідань гуртка (2022 р.)
- Протоколи засідань гуртка (2023 р.)
- Протоколи засідань гуртка (2024 р.)
4. Соціальні трансформації: актори та процеси (керівник канд. пед. н. Козаченко С.М.)
Метою роботи гуртка є аналіз проблем трансформації суспільства. Досліджується склад, соціальні особливості, способи дій і механізми взаємодії соціальних суб’єктів (акторів), котрі здійснюють вирішальний вплив на хід соціальних змін.
5. Політичні проблеми міжнародних відносин (керівники канд. політ.н. Заславська О.О., д-р психол.н. Посвістак О.А.)
Метою роботи гуртка є дослідження державотворчих і модернізаційних процесів у державах і регіонах світу, з’ясування особливостей їхньої еволюції, вивчення особливостей міжнародної діяльності держав світу, аналіз модернізаційних і державотворчих процесів та глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку.