Тематика наукових досліджень

НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ТЕМИ:
«Соціокультурні та політичні аспекти формування культури громадянськості в українському суспільстві»
«Міжнародні відносини та співробітництво України в реалізації євроінтеграційного курсу: історія та перспективи»

Напрям: політологія

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ТЕМА:

«СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТА ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ
В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ».

В умовах трансформації тоталітарного суспільства в громадянське в Україні відбувається переосмислення норм, цінностей та моделей поведінки й створення нових патернів політичної взаємодії з їх подальшим впровадженням в соціокультурне середовище. Свідома громадянськість передбачає подолання стереотипів мислення і поведінки та потребує активних і залучених громадян, яким притаманна громадянська культура, громадянська свідомість, потреба в суспільній активності, почуття обов’язку, справедливості, вміння робити свідомий моральний вибір. Актуалізує дослідження соціокультурних та політичних аспектів формування культури громадянськості також необхідність оновлення стандартів і цінностей політичної діяльності та розвиток ідеї державності, спрямованої на людину.

У рамках зазначеної теми наукові дослідження викладачів кафедри здійснюються за такими напрямами:

Політична культура як ціннісна складова громадянського суспільства: канд. політ. н., доцент Заславська О.О.

Політична культура є системою ставлень громадян – ставлення до себе, до інших та до існуючого порядку (суспільного ладу, політичної системи), в умовах якого відбувається життя людей. Однією з причин політичної некомпетентності та політичної апатії громадян, що створює суттєві перешкоди для демократичного врядування та формування дієвого громадянського суспільства в Україні, є нерозвиненість демократичної політичної культури загалом та культури громадянської участі як надважливого її елемента зокрема. Така культура передбачає знання й визнання громадянами чинних норм і законів, готовність їх дотримуватися; усвідомлення власних прав і здатність ставати на їх захист; потребу в ефективній і стабільній політичній системі; здатність визначати проблеми суспільного життя, бажання і вміння впливати на владу для їх розв’язання; політична освіченість громадян. На жаль, політична культура в сучасному українському суспільстві відчуває глибокий «дефіцит», тому існує значний пул проблем у напрямку формування політичної культури громадян, який потребує вивчення та віднаходження відповідей на виклики, які постають.

Ціннісне освоєння політичного простору в категоріях політичної етики: канд. пед. н. Козаченко С. М.

Політична етика – порівняно нова наукова дисципліна. Її поява була обумовлена необхідністю наукової рефлексії тих фундаментальних змін, які відбулися в суспільно-політичному житті людства на рубежі ХХ-ХХІ століть. Проблемно-предметна спрямованість цієї науки свідчить про її міждисциплінарний (філософсько-політологічний) характер. За останні десятиріччя в межах політико-етичних студій було створено критичний арсенал теоретико-інтерпретаційних схем та моделей, що уможливило первинну структуризацію науки по рівням знання, визначення її предметного поля та основних завдань. Доцільним є розгляд політичної етики як частини інтегративної політичної науки. В даному контексті перспективним постає дослідження нормативної бази політичної діяльності засобами політичної етики, позбавленої недоліків абстрактного моралізування.

Політична свідомість громадян в умовах демократизації політичного життя: д-р психол. н., проф. Посвістак О.А.

Формування культури громадянськості значною мірою залежить від психологічних ресурсів суспільства, а саме від готовності громадян «вбудовуватися» в систему демократичних відносин. З огляду на це актуальним є дослідження стану політичної свідомості українців, аналіз її трансформації в динаміці та визначення чинників, що впливають на цей процес. Правильна оцінка перспектив розвитку нашої країни та окреслення векторів цього розвитку неможливі без аналізу потенціалу зміни політичної свідомості громадян як соціально-психологічного джерела трансформаційних суспільних процесів.

Соціокультурні чинники формування нового типу релігійності українського суспільства: канд. філос. н., доцент Ювсечко Я.В.

Сучасне українське суспільство переживає процес зламу традиційних світоглядних цінностей й перебуває на шляху утвердження нового типу духовності. Актуалізується пошук власної ідентичності, шляхів її осягнення й реалізації. Змінюються й способи її прояву, особливо у віросповідній сфері. Постає потреба у дослідженні сутності й динаміки формування нової ідентичності та нового типу релігійності сучасного українського віруючого.

Конфлікт і консенсус у процесах формування громадянського суспільства: канд. політ. н. Мудрик Ю.С.

Конфлікти – повсякденна реальність нашого життя. Цим обумовлена необхідність формування культури управління політичними конфліктами, яка дає змогу знаходити оптимальні шляхи і методи, що можуть сприяти розв’язанню конфлікту із врахуванням і максимально можливим задоволенням інтересів усіх конфліктуючих сторін. Однією з проблем формування громадянського суспільства є пошук шляхів та засобів досягнення таких фундаментальних засад демократичної держави, як політичного консенсусу і громадянської згоди. Соціальна реальність потребує комплексного вивчення політико-правових аспектів і механізмів консенсусу з метою досягнення стабільності розвитку сучасного українського суспільства, з’ясування його ролі у розв’язанні конфліктів між центром і регіонами, центральною і місцевою владою у врегулюванні соціально-політичних проблем, у стабілізації всієї політичної системи.

Напрям: міжнародні відносини

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ТЕМА:

«Міжнародні відносини та співробітництво України в реалізації євроінтеграційного курсу: історія та перспективи».

Підготовка здобувачів вищої освіти за напрямом «Міжнародні відносини», освітнього рівня бакалавр, в умовах поглиблення та прискорення процесів входження усіх царин української дійсності в систему європейських інституцій, правових та культурних традицій Європи – повсякчас підвищує рівень вимог до науково-педагогічних працівників, зокрема у сфері обізнаності щодо процесів сприяння та перешкод на шляху євроінтеграції. Заявлена тема спонукатиме розглядати належну фахову проблематику як у ретроспективі, так і аналізуючи теперішню дійсність, й моделюючи перспективи подальшого поступу. Ключова увага в розгляді теми акцентується на проблемах: міжнародних та регіональних відносин, євроінтеграційному поступі України, зовнішній політиці окремих держав, міжнародних конфліктах, дипломатії та питаннях національної безпеки, а також розвитку інформаційної політики.

У рамках зазначеної теми здійснюються наукові дослідження викладачів кафедри:

Міжнародні відносини та геополітика ХІХ – початку ХХІ ст.: д-р іст. н., проф. Земський Ю.С.

Міжнародні відносини останнього десятиліття переживають складні процеси пертурбацій, обумовлені кризою так званої Ялтинсько-Потсдамської системи світового устрою, що до останнього часу більшою-меншою мірою врегульовувала усі протиріччя політичної строкатості сучасного світу. Однак, деструктивні зусилля спрямовані на розбалансування стабільності в країнах вільної демократії з боку країн авторитарних політичних режимів та різних радикально-революційних угруповань (як-то сприяння наркоторгівлі та торгівлі зброєю, поширення дезінформації, теракти, провокування потоків біженців тощо) спричинили, разом з тим, піднесення популістських електоральних настроїв та відповідно прихід до влади політиків-популістів. За сукупністю вказаних обставин, система глобальної світової політики нашого сьогодення набула очевидних ознак міжцивілізаційного протистояння, де усталені інститути врегулювання міжнародного відносин, політична стабільність світу, а також самі засади міжнародного права – зазнають зневаги та наруги з боку політичних суб’єктів (як-то: рф, КНР, КНДР, ІРІ), що воліють змінити правила життя сучасного світу на бажаний для них проєкт, коли би вирішальне значення в міжнародних відносинах відігравало право сили. Відтак, методологія геополітики нині знову є актуальною й значною мірою сприяє кращому розуміння тенденцій, що складаються в сучасних міжнародних відносинах.